Укр. Рос.
 

Зарплата сімейного лікаря може сягнути 120-150 тис. Грн. на рік

1477924874-9810-suprun

Анонсована МОЗ реформа охорони здоров’я з переходом на держстрахування може зірватися. Якщо до літа Верховна Рада не прийме закон “Про державні фінансові гарантії щодо надання медичних послуг та лікарських засобів”, то наступне вікно можливостей для реформи відкриється не раніше 2021 року, після всіх виборів, – про це заявила в. о. міністра охорони здоров’я В. Супрун.

– Кілька днів тому ви попередили, що плани запустити з липня медичну реформу під загрозою зриву, оскільки до цих пір не прийнято профільний закон. У чому проблема, чи є консенсус у владі?

– Будемо зустрічатися з усіма фракціями, комітетами, пояснювати суть змін. Прийняти закон необхідно до кінця травня, щоб ми могли внести зміни до бюджету на 2017 рік і з 1 липня починати фінансувати первинну ланку через державну страховку.

– Ви говорите, що ведете переговори з депутатами і фракціями. Впевнені, що голосів за закон вистачить? Хто готовий їх дати?

– Це такі речі, які треба пояснювати, спілкуватися … Реформа відбувається, коли в неї залучені всі, а не тільки одне міністерство: Міністерство охорони здоров’я, Кабінет міністрів, Верховна Рада, Президент. Дуже важлива підтримка лікарів, медичних асоціацій, пацієнтів, територіальних громад, міст. Вже не стоїть питання, чи буде реформа. Вона буде. Питання – коли і як. Ми всі розуміємо, що наша нібито безкоштовна система охорони здоров’я не працює … Потрібна така система, при якій ми зможемо лікуватися й отримувати якісні послуги там, де хочемо, а держава дає гарантію оплати цих послуг. 2017 р. на охорону здоров’я виділено 77 млрд грн. Ми беремо їх і розмазуємо по всій країні. Кожен начебто має право на частину коштів: приблизно 4500 грн на рік.

– На людину або на сім’ю?

– На сім’ю. Але більшість із нас не бачить, куди йдуть ці 4500 грн. Тому що самі платять за все. Замість цього ми пропонуємо державне страхування, де фінанси йдуть за пацієнтом … Якщо я переселенець і зареєстрована в Донецьку, а тепер проживаю у Львові, то держава платить за мене у Львові. Неважливо, де я зареєстрована … Ця система працює в багатьох країнах світу: у Великобританії, Іспанії, Канаді. Ми не менш гідні.

– Ви вибрали для України британську модель страхування. Чому? Ви вірите, що вона у нас зможе працювати?

– Це порада ВООЗ: найкраща система для країни, що розвивається – державне страхування. Великобританія прийшла до неї ще 1948 р. і все ще використовує. Другий момент: ми звикли платити податки, які йдуть до бюджету, а звідти через субвенцію виділяються на охорону здоров’я. Простіше взяти ту ж субвенцію і передати її на державне страхування, а потім безпосередньо фінансувати конкретні медичні послуги.

– Деякі експерти називають ваші ініціативи щодо реформування системи охорони здоров’я шоковою терапією. Чи згодні ви з цим твердженням?

– Думаю ні. Шокова терапія – це одномоментна реформа. Наш план розписаний на три роки. 2017 рік – первинна ланка, міняємо зв’язку “пацієнт-лікар”. Пацієнти зможуть вибрати свого лікаря не за місцем реєстрації, а за власним бажанням. І підпишуть декларацію: це мій лікар, а це мій пацієнт. Лікар буде отримувати певні кошти від держави за кожного пацієнта. А пацієнт буде розуміти, які послуги отримає на цьому рівні.

2018-го буде змінюватися вторинна ланка: лікарі-фахівці та лікарні. Почнемо фінансувати послугу. Пацієнт приходить до свого сімейного лікаря з проблемою, лікар вирішує відправити його до фахівця, фахівець надає послуги й отримує кошти безпосередньо від страховки. Якщо пацієнт потрапляє до лікарні, то гроші підуть на лікарню. А 2019 р. все закінчиться на високоспеціалізованій допомозі. Так що якщо це шокова терапія, то дуже повільна, тому що розтягнута три роки …

…- Як це відіб’ється на зарплатах?

– Це одна з найважливіших речей … Якщо сімейний лікар набере дві тисячі пацієнтів, то зможе заробляти 120-150 тисяч на рік.

– Ви вважаєте, це реально? 150 тис на рік?

– Так, і це на рівні сімейного лікаря. На рівні інших лікарів це буде залежати від місця роботи, від того, своя у них практика або поліклініка, або лікарня. Але ще дуже важлива автономізація медичних закладів. Зараз поліклініки, лікарні, амбулаторії – це комунальні установи. Вони працюють по тарифній сітці. Надалі вони повинні переходити в категорію неприбуткового підприємства, щоб адмініструватися інакше і звільнитися від цієї тарифної сітки … Адміністрація зараз не може платити своїм медспівробітниками більше, тому що у неї зв’язані руки. Вони залежні.

– У сімейних лікарів буде якась квота на пацієнтів? Мінімальна і максимальна кількість? І скільки на кожного пацієнта буде виділятися грошей в рік?

– Кількість пацієнтів буде від 1500 до 2500. У середньому, думаю, 2000. У педіатрії менше, вони самі просили знизити планку до 800-1000, оскільки з дітьми складніше, вони частіше хворіють. Тариф на кожного пацієнта ще не визначений. Але це буде не менше, ніж 250 грн на кожного пацієнта на рік. Для дітей і літніх людей – трохи більше.

– Де можна ознайомитися зі списком безкоштовних послуг?

– Він розроблений, на нашому сайті йде громадське обговорення, в тому числі з сімейними лікарями і пацієнтськими організаціями.

– Чи зможе пацієнт, наприклад, безкоштовно здати аналізи?

– Деякі аналізи він теж включає. У нас поширені специфічні хвороби, раннє виявлення яких потрібно для більш ефективного лікування. Це серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, – так, будемо робити аналізи. Також безкоштовно надаватиметься екстрена медична допомога. І третє – паліативна допомога: в останні дні життя чи для кращої якості життя невиліковно хворих. Тобто паліативна, екстрена допомога і первинна ланка будуть безкоштовні.

На другому і третьому рівні буде спільна оплата: частина від пацієнтів, частина від держави. За всіма послугами визначимо єдиний прозорий тариф. Наприклад, апендицит, потрібна операція. Скажімо, держава дає на це 10 тис грн. А тариф в лікарні – 12 тис. І або сам пацієнт доплачує 2 тис грн, або держава – тим, хто не може (пенсіонери, бійці АТО), або приватна страховка, або страховка роботодавця.

– А в приватну клініку на операцію піти можна?

– Можна, можливо. Але приватні клініки не прив’язані до державних тарифів і визначають їх самостійно. Тобто в приватній лікарні за апендицит вам можуть виставити рахунок на 20 тис грн, і 10 тис з них вам доведеться доплатити самостійно.

– Однією із загроз реформу можуть стати головні лікарі, які в деяких випадках навіть у районних лікарнях на хабарах і відкатах заробляють 30-50 тис. на місяць. Їм ваша реформа не потрібна. Як міняти підхід?

– Не буває однозначною правди. Є дуже багато головних лікарів, які вже почали міняти свою систему, щоб отримати більше автономії. Вони бачать, що чинний спосіб адміністрування не дуже ефективний …

У більшості країн Європи, в США, Канаді, Австралії головний лікар – не адміністратор, а медичний директор. Він керує тільки медициною. А адміністратор – це окрема людина, менеджер, який займається фінансами. Ми зараз міняємо накази і класифікатори, щоб головний лікар став медичним директором. Думаю, коли ми розділимо фінансову та медичну частини, то не буде стільки проблем з головними лікарями, як зараз.

– Ви б ризикнули довірити своє здоров’я українським лікарям з держклініки?

– Так. Я знаю дуже багато хороших лікарів. Коли мій чоловік захворів, ми пішли до лікаря тут.

– У приватну клініку або державну лікарню?

– У державну. І у нас насправді є все, щоб побудувати нормальну систему. Але ми повинні викинути корупцію і ефективно використовувати кошти. Вибачте, на співбесіді з кандидатом на посаду головного лікаря “Охматдиту” ми запитували: який перший крок ви б зробили в лікарні? І вона нам: купила б МРТ … Мені б хотілося почути: я б відкрила двері для батьків, я б змінила філософію і навчила лікарів спілкуватися, я б викинула всіх адміністраторів і привела нових. Я б хотіла почути, які будуть зміни …

Повну версію інтерв’ю читайте на http://news.liga.net/interview/politics/14722325-ulyana_suprun_v_kampanii_protiv_vaktsinatsii_zameshany_politiki.htm

Валерія Кондратова, ІА “ЛІГАБізнесІнформ”

Теги: , , , ,

Українська медична спілка © 2016