Укр. Рос.
 

E-НEALTH за три роки. Чи реально це й на що очікувати українцям?

original

Детально про нововведення і принципи його функціонування в інтерв’ю Цензор.НЕТ розповів заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

ЗРОБИТИ СПІЛКУВАННЯ З МЕДИЦИНОЮ БІЛЬШ ЗРУЧНИМ

– Суть реформи – змінити ключові принципи, на яких будуються відносини держави з пацієнтами, клініками і лікарями, з громадськістю та бізнесом.

Пацієнту впровадження системи дасть можливість користуватися багатьма сервісами, серед яких вибір лікаря, запис до лікаря, можливість подивитися свої медичні дані онлайн – наприклад, діагноз, рецепти, аналізи, як це вже роблять деякі приватні компанії. Тобто, зробити взаємодію з медициною зручнішою.

Крім того, зараз, коли пацієнт звертається до лікаря, той оцінює його тільки з цього конкретного звернення. А з впровадженням системи лікар зможе подивитися не тільки результати аналізів та обстежень, а й візити до інших лікарів, призначення, тобто побачити весь анамнез з самого народження.

– Наскільки я пам’ятаю, мова йшла і про електронний лікарняний? Як пацієнт буде ним користуватися? Роздруковувати?

– Електронний лікарняний можна і роздрукувати. Ідея в тому, що буде облік цих лікарняних онлайн, і його не можна буде купити, не потрібно буде з ним бігати по всій поліклініці чи лікарні і ставити штампики – лікар завірить його своїм електронним підписом, і пацієнт може просто піти і якщо треба, роздрукувати його. Хоча інформація з нього вже буде автоматично надходити до роботодавця, він її буде бачити і використовувати в звітності. От саме зараз ми відправили до Мін’юсту документ, яким зрівнюються в правах електронний лікарняний з паперовим. Зізнаюся, сьогодні ми ще не готові по всій країні зробити електронний лікарняний, але ті, хто готовий, зможе почати його використання.

ПРОЗОРА ТА ЗРОЗУМІЛА СИСТЕМА КОМПЕНСАЦІЇ

– Які переваги отримає лікар і держава в цілому?

– Кінцева мета реформи для лікаря – отримати прозору і зрозумілу систему компенсації, яка залежить виключно від його компетенції і якості роботи. І, як наслідок, підвищення якості послуг. Крім того, він буде робити набагато менше “паперової” роботи. Зараз він повинен заповнювати безліч звітів в різні форми. Система дозволить вносити лише первинні дані про пацієнта, а всі звіти будуть генеруватися автоматично. Також полегшиться взаємодія з іншими лікарями при лікуванні кожного пацієнта.

А для держави великим плюсом стане підзвітність і прозорість. Це інструменти цивілізованого контролю, коли ми відразу бачимо всі дані і можемо робити по ним висновки, приймати управлінські рішення.

– На основі аналізу даних системи буде виділятися фінансування медустанов?

– На рівні первинної допомоги держава буде платити лікарям за кількість пацієнтів, які у них обслуговуються. Тобто гроші будуть іти за пацієнтом. Це перший важливий етап реформи, який необхідно забезпечити за допомогою інструментарію e-health. Завдяки цій системі ми зможемо простежити використання кожної копійки в сфері охорони здоров’я.

Сьогодні деякі процеси ми контролюємо, по суті, наосліп. Наприклад, в минулому році ми намагалися скорочувати ліжко-місця, відправили в регіони відповідний документ. А потім в кінці року дізнаємося, що у когось бюджетний дефіцит саме через те, що у нього багато койко-місць в лікарнях. Але весь час з відправки документа і до виникнення цього ексцесу ми знаходимося в невіданні. Коли ж є така система, то ми регулярно можемо бачити стан справ і вчасно вживати заходів. Так народжується абсолютно нова управлінська культура, коли є можливість використовувати big data (великі дані) в охороні здоров’я.

Система допоможе і в боротьбі з корупцією. Можу навести як приклад експеримент в Одесі. Там зобов’язали всі лікарні публікувати на сайті списки ліків, які знаходяться на складі. Це призвело до вражаючих результатів, тому що виявилося, що ліки перепродаються. Держава закуповує для лікарень ліки, а там їх віддають в лікарняну аптеку і потім лікарі змушують хворих їх купувати. Про це всі знали, але ніхто не знав масштабів. Те, що всі дані були видні громадськості, дало вражаючі результати. А якби можна було бачити онлайн роботу всіх медустанов країни?

– Що ще включає в себе реформа сфери охорони здоров’я?

– Є кілька ключових напрямків. Крім реформи фінансування первинної та вторинної ланки, мова йде про ефективну закупівлю ліків, про запуск механізму реімбурсації (компенсації вартості ліків), про зміну підходів до фінансування медустанов, професіоналізації, законодавчі зміни.

Ми будемо синхронізувати етапи реформи з етапами впровадження елементів e-health. 2017 року проводимо реформу фінансування первинної ланки – терапевт / педіатр / сімейний лікар. Тут з’явиться електронний реєстр пацієнтів. Наступний крок – реімбурсація і електронний рецепт. Далі – госпітальний сегмент. 2018 року – реформа вторинної ланки: поліклініка / вузькоспеціальна допомога.

КОЖЕН ПАЦІЄНТ ОТРИМАЄ MASTER PATIENT INDEX

– Система e-health буде єдиною для всієї країни або в кожному регіоні, районі, місті планується щось своє?

– Держава забезпечить безпеку і збереження ключових баз даних – реєстрів докторів, пацієнтів, медичних закладів, договорів і т. д. – Відповідно до міжнародних стандартів захисту даних, таких як, наприклад, HIPAA (The Health Insurance Portability and Accountability Act of 1996).

А учасники системи – лікарі, медичні заклади, пацієнти – взаємодіють з системою через інтерфейси. Ці інтерфейси можуть бути різними, але при цьому вони повинні містити обов’язкові елементи і функціонал, що дозволяє авторизуватися в системі і вводити дані.

Наприклад, пацієнт звертається до лікаря, той укладає з ним електронний договір, який потрапляє до державного реєстру договорів. Лікар отримує компенсацію за обслуговування пацієнта. Якщо після спілкування з лікарем пацієнт залишається незадоволений лікарем і розриває з ним договір, той більше не отримує за нього компенсацію. Всі дані про ці взаємодії вводяться через один з інтерфейсів, запропонованих приватними розробниками. Але всі ці дані потрапляють до реєстрів, якими володіє держава, і залишаються там назавжди.

– Як ви збираєтеся ідентифікувати пацієнта в новій системі?

– Пацієнт як ключовий елемент системи e-health отримає внутрішній електронний ідентифікатор – Master Patient Index. Це базовий набір інформації, необхідний для реєстрації в системі. Потім ідентифікацію можна буде пройти по одному з внесених в систему документів – це може бути і паспорт, і посвідчення водія. Окремих, якихось особливих, нових документів для входу в систему ми створювати не будемо.

– Які терміни реалізації та тестової експлуатації системи? Коли вона почне працювати в повну силу?

– Перший базовий програмний продукт (MVP) повинен з’явитися пілотно вже в лютому 2017 року, і до кінця наступного року вийти в повноцінну промислову експлуатацію. В цілому створення розгорнутої системи e-health, з перекладом в електронний формат всіх ключових елементів сфери охорони здоров’я, має зайняти близько 3 років і вдосконалюватися з появою нових технологій.

– Ви говорили, що тільки на створення реєстрів знадобиться рік, але згідно з планом впровадження реформи, реєстри повинні працювати до середини 2017 року.

– Ми якраз хочемо цей момент використовувати як інструмент для наповнення реєстрів. Ми розраховуємо, що лікарі нам наповнять їх реальними людьми. Зараз ми можемо їх наповнити тільки офіційними даними статистики, але там величезні похибки. Ці дані залишаться, але кожен новий пацієнт, який прийшов і записався до лікаря, це буде новий запис в реєстрі, вона буде верифікувати або НЕ верифікувати з існуючим реєстром Держкомстату.

ОСНОВНІ РОЗРОБНИКИ СИСТЕМИ – ВОЛОНТЕРИ

– За рахунок чого чи кого буде здійснюватися фінансування?

– Спочатку я хочу розповісти, як ми цей проект реалізуємо. Ми відкрили процес повністю і запросили всіх гравців ІТ-ринку, громадські організації, всіх, хто хоче брати участь в проекті. Дуже швидко організувалася ініціативна група. Вони готові були це робити безкоштовно для держави. ІТ-бізнес розуміє, що якщо зараз допомогти державі створити фундамент цієї системи, то потім це відіб’ється на зростанні ІТ-ринку в рази. Це стосується як вкладу в розробку, так і в фінансування. При цьому всі учасники ініціативи згодні безоплатно передати продукт і всі отримані напрацювання державі.

– Чому не можна використовувати вже готові зарубіжні системи?

– Навіть найефективніші з них доведеться впроваджувати і міняти, допрацьовувати під особливості наших процедур. І не факт, що це буде дешевше і що в кінцевому підсумку вони будуть найкраще відповідати нашим вимогам. Хоча ми продовжуємо розглядати всі можливі варіанти.

– Тобто, проект реалізується за рахунок ІТ-компаній?

– А також за рахунок міжнародних організацій. У нас є донори. Наприклад, Світовий банк, який дав кредит, у нас є і багато інших донорів, тому що відкритий формат дозволяє брати участь всім, хто хоче дати свої гроші, сервери або знання, вміння і час.

– У проекті є ще такий дуже важливий момент, як забезпечення лікарів комп’ютерами та доступом до інтернету, який є не у всіх населених пунктах.

– Я цю проблему розглядаю так: там немає інтернету не тому, що його бути не може, а тому, що не було стимулів зробити пріоритетом його проведення. Якщо місцева влада – а це її робота провести інтернет на своїй території – якщо у неї пріоритету цього не було, значить, ми зробимо так, щоб він з’явився. Лікар не зможе отримувати гроші, не користуючись електронною системою. Це дуже проста постановка питання. Ми вже почали комунікувати з місцевою владою з цього питання. Поки що ми говоримо тільки про первинці. Щоб кожен сімейний лікар мав доступ. Це цілком посильне завдання, тим більше, то я бачив, як вона вирішувалася досить депресивних регіонах. І лікарів навчали, в тому числі і пенсійного віку.

ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ?

Багато ІТ-експертів ринку вважають, що проект в повному вигляді в нинішніх українських реаліях практично не можна реалізувати. Або його можна зробити, але лише в дуже усіченому вигляді. Тим часом, координатор громадської ініціативи по електронізації сфери охорони здоров’я Юрій Бугай досить оптимістичний.

“Електронізація охорони здоров’я – завдання дійсно складна, але цілком реалізована, за умови підтримки керівництва МОЗ. Нова команда, що прийшла до Міністерства разом з Уляною Супрун і Павлом Ковтонюком, дійсно відкрита до змін. І це наше вікно можливостей”, – вважає Юрій Бугай.

За його словами, перше завдання, яке стоїть перед розробниками, це створення базових інформаційних ресурсів, оскільки існуючих дуже мало, і вони дуже низької якості. Тому, по суті, ми будуємо електронну систему охорони здоров’я з нуля. І це дуже круте завдання.

“Ми вже отримали підтримку з боку Міністерства охорони здоров’я. Першим кроком було підписання Меморандуму, в якому ми домовилися про принципи створення системи і наступні кроки”, – говорить Юрій Бугай.

“2017 року запланований запуск нового механізму фінансування первинки, а також запуск механізму реімбурсації, – розповідає Юрій Бугай. – Ми плануємо повністю забезпечити ці завдання за допомогою інструментів e-Health. А саме, забезпечити можливість ідентифікації пацієнта, лікаря, а також договору, підписаного між ними. Цей перший електронний сервіс ми плануємо запустити в пілотному режимі вже в першому кварталі 2017. Якщо йтимемо такими ж темпами і з таким же ентузіазмом, як сьогодні, то ці дедлайни цілком досяжні”.

Цілі у групи розробників досить амбітні: десь за 3 роки планується побудувати повноцінну систему eHealth, яка охопить всі етапи і процедури – від запису до лікаря до повної історії “здоров’я”, а також дозволить відстежувати рух коштів по всій цій складній системі.

Наскільки це реально зробити, подивимося вже через місяць, коли з’являться перші результати по пілотному проекту.

Джерело: http://censor.net.ua/r422125

Теги: , , , , ,

Українська медична спілка © 2016